12.17 Швидко скінчилось вино

       A                     D        A

1. Швидко скінчилось вино…

 A         D                  E

Ледве скуштував його.

        A                                 D

Втамувати свою спрагу я ще не встиг,

             A    E      A

А вже зникло воно.

2. Я своє останнє вклав

В те, що вічним я вважав,

Як вода крізь пальці все воно протекло,

Знову спраглим я став.

3. На найвищу гору ліз –

Витратив роки на те,

Я сягнув вершини і тоді роздививсь:

Марнота, марно це все.

4. Мудрість світу я пізнав,

В ідеали вірив я,

Та не гріє серце вся філософія,

Порожнечу знов я спіткав.

5. Йшли роки – я зрозумів:

Марнота – увесь цей світ.

Більш не можу вдавати, що щасливий я,

Хочу дійсність я знайти!

6. Я в густій нічній пітьмі,

Впав навколішки й кричав.

Він прийшов, змінив мою смерть на Своє життя,

Сенс життя Він мені дав.

7. Кличу я Його ім’я,

В ньому воду п‘ю живу;

Кличу: «Господи Ісусе!» - і тече вода.

Це ім’я так я люблю.

8. Це був Він – Він спланував –

Краще дав насамкінець.

Я знайшов вино, що вічно не закінчиться –

Він – найсолодшим є за все.

Врешті решт знайшов вино, що не закінчиться –

Він – найсолодшим є за все.